If, however, we restrict our questi

If, however, we restrict our question to what happens in the actual process of translating, to the cognitive movements between languages and between texts, what extension of our perception is most radically affected? The answer, I suggest, must be memory. What has most been extended, and keeps being extended, is the capacity to store and retrieve knowledge, and to do so externally to the mind. Memory is the process dimension most affected by technology, and never more so than in an age of electronic communication.

Results (Ukrainian) 1:

Якщо, однак, ми обмежуємо наш питання діям на фактичний процес перекладу, когнітивні рухів між мовами а також між текстів, що розширення нашого сприйняття найбільш радикальним постраждали? Відповідь, я пропоную, повинні бути пам'яті. Те, що більшість розширено, і зберігає буде продовжуватись, це потенціал для збереження і вилучення знань і зробити зовні так, щоб на увазі. Пам'яті є процесом вимір найбільш постраждалих за технологією і ніколи не більше, ніж в епоху електронного зв'язку.

Results (Ukrainian) 2:

Якщо, проте, ми обмежуємо наш питання, що відбувається в реальному процесі перекладу, на пізнавальних рухів між мовами і між текстами, яке розширення нашого сприйняття найбільш радикальним чином вплинуло? Відповідь на це питання, я вважаю, повинна бути пам'ять. Що саме було розширено, і продовжує бути продовжений, це здатність зберігати та видавати знання, і зробити так, щоб зовні розуму. Пам'ять є вимір процесу найбільш постраждалих від технології, і ніколи більше, ніж в епоху електронної комунікації.

Results (Ukrainian) 3:

Я%20пам'яті 20%є%20в%20процес%20вимір%20найбільш%20постраждалих%20за 20% технологій, 20% і 20% не%20більш%20так%20ніж%20в 20-20-20, 20 років%20з 20% електронних%20спілкування.