In 1999, Justin Kruger and David Du

In 1999, Justin Kruger and David Dunning, from Cornell University, New York, tested whether people who lack the skills or abilities for something are also more likely to lack awareness of their lack of ability. At the start of their research paper they cite a Pittsburgh bank robber called McArthur Wheeler as an example, who was arrested in 1995 shortly after robbing two banks in broad daylight without wearing a mask or any other kind of disguise. When police showed him the security camera footage, he protested "But I wore the juice". The hapless criminal believed that if you rubbed your face with lemon juice you would be invisible to security cameras.
Kruger and Dunning were interested in testing another kind of laughing matter. They asked professional comedians to rate 30 jokes for funniness. Then, 65 undergraduates were asked to rate the jokes too, and then ranked according to how well their judgements matched those of the professionals. They were also asked how well they thought they had done compared to the average person.
As you might expect, most people thought their ability to tell what was funny was above average. The results were, however, most interesting when split according to how well participants performed. Those slightly above average in their ability to rate jokes were highly accurate in their self-assessment, while those who actually did the best tended to think they were only slightly above average. Participants who were least able to judge what was funny (at least according to the professional comics) were also least able to accurately assess their own ability.
This finding was not a quirk of trying to measure subjective sense of humour. The researchers repeated the experiment, only this time with tests of logical reasoning and grammar. These disciplines have defined answers, and in each case they found the same pattern: those people who performed the worst were also the worst in estimating their own aptitude. In all three studies, those whose performance put them in the lowest quarter massively overestimated their own abilities by rating themselves as above average.

Results (Ukrainian) 1:

У 1999 році Джастін Крюгер і David Даннінг, з Корнельського університету, Нью-Йорк, випробування, чи є люди, які не мають навичок або здібностей щось також, швидше за все, відсутність поінформованості про відсутність можливості. На початку своєї дипломної роботи вони наводять Піттсбурга Банк грабіжника називається Макартур Уілер як приклад, який був арештований в 1995 році, незабаром після пограбування двох банків серед білого дня без носити маску або будь-які інші види маскування. Коли поліція показав йому, безпеки камери кадри, він протестував ", але я носив сік". Нещасний кримінального вважали, що якщо вас втирати обличчя соком лимона ви буде невидимим для камер безпеки.Крюгер і Даннінг були зацікавлені в тестуванні інший вид сміху матерії. Вони запитували професійних коміків, щоб оцінити 30 жарти для funniness. Потім 65 студентів були оцінити жарти надто а потім ранжуються за те, як їх судження краще відповідати тих професіоналів. Вони були також запитали, наскільки добре вони думали, що вони зробили, в порівнянні з середньої людини.Як ви могли чекати, більшість людей думала, їх здатність розповісти, що було смішно вище середнього. Результати були, однак, самим цікавим, коли розділити на думку учасників як добре виконана. Тих, хто трохи вище середнього в їх здатності ставка жарти були високу точність у їх самооцінка, а ті, хто дійсно кращих, як правило, думаю, що вони були лише трохи вище середнього. Учасники, які змогли б судити про те, що було смішно (принаймні у відповідності до професійних комікси) також були менш здатні точно оцінити свої власні здібності.Цей висновок не був примхи правильний спроби виміряти суб'єктивні почуттям гумору. Дослідники повторити експеримент, тільки на цей раз з тести логічне мислення і граматики. Цими дисциплінами визначили відповіді, і в кожному випадку вони знайшли тією ж схемою: тих, хто виступав найгірше були також найгіршим в оцінці своїх власних здібностей. У всіх трьох дослідженнях ті, продуктивність яких вони опиняться в Найнижчі кварталі масово переоцінив свої здібності за оцінкою себе вище середнього.

Results (Ukrainian) 2:

У 1999 році Джастін Крюгер і Девід Даннінг з Корнельського університету в Нью-Йорку, перевіряли, чи дійсно такі люди, які не мають навичок або здібностей до чогось, найімовірніше, не вистачає обізнаності про свої відсутності здібності. На початку своєї дослідницької роботі вони призводять грабіжника банку під назвою Pittsburgh Макартур Уілер як приклад, який був арештований в 1995 році, незабаром після пограбування двох банків серед білого дня, без масці або будь-який інший вид маскування. Коли поліція показала йому камеру безпеки кадри, він протестував "Але я носив сік". Нещасний кримінальну Вважається, що якщо ви потер обличчя лимонним соком ви б невидимим для камер безпеки.
Крюгер і Даннінг були зацікавлені в тестуванні інший вид сміху. Вони попросили професійних коміків, щоб проголосувати 30 жарти для funniness. Потім, 65 магістрантів було запропоновано оцінити жарти надто, а потім ранжируються відповідно до їх, як добре судження збігалися професіоналів. Вони також запитали, як добре вони думали, що вони зробили в порівнянні з середнім людиною.
Як ви могли б очікувати, більшість людей думали, що їх здатність розповідати, що було смішно було вище середнього. Результати були, однак, найбільш цікавим, коли розділити по тому, наскільки добре учасники виконується. Ті, трохи вище середнього в їх здатності, щоб оцінити жарти були дуже точні в своїй самооцінки, в той час як ті, хто насправді найкращий, як правило, думають, що вони були тільки трохи вище середнього. Учасники, які були найменше здатний судити, що було смішно (принаймні, відповідно до професійних коміксів) також не менш в змозі точно оцінити свої власні здібності.
Це відкриття не було примхою, намагаючись виміряти суб'єктивне почуття гумору. Дослідники повторили експеримент, тільки на цей раз з випробувань логічних міркувань і граматики. Ці дисципліни визначаються відповіді, і в кожному випадку вони виявили ту ж картину: ці люди, які виконували найгірше було також найгіршим у оцінці їх власної здатності. У всіх трьох дослідженнях, ті, чиї показники покласти їх у низькій кварталі масово переоцінювати свої здібності за рейтингом себе вище середнього.

Results (Ukrainian) 3:

У 1999 році, Джастін Крюгера і Девід Дуннінг, з Корнельського університету, Нью-Йорк, перевірили чи людей, які не мають навичок і вмінь для щось є також частіше відсутність розуміння їх відсутність можливості. На початку своєї дослідницьку роботу і наводять у Пітсбурзі банку грабіжник назвав Гелен макартур прихильників двоколісного транспорту як прикладХто був затриманий у 1995 році незабаром після пограбування двох банків в денне світло без носіння маски або будь-який інший вид на маскування. Коли міліції показав йому відеоматеріалу з камери безпеки, він протестував 'Але я не носив сік'. На невдалому кримінальних вважає, що якщо ви протерти обличчя з лимонним соком можна буде невидимі для камер відеоспостереження.
Крюгера заборгованість і були зацікавлені у тестуванні іншого виду сміху. Вони просили професійні актори на швидкості 30 жарти для funniness. Потім, 65 студент останнього курсу попросили оцінити жарти надто, а потім посідає перше місце за як своїх судженнях підбираються до професіоналів. Вони були також поцікавився, як і вони думали, що було зроблено у порівнянні з середньостатистичної людини.
Як ви могли б очікувати, що більшість людей вважав вміння розповісти, що було смішно була вище середнього. Результати були, однак, найбільш цікаві під час розколу відповідно до того, як і учасники виконали. Ті трохи вище середнього в їх здатності ставка жарти були надзвичайно точне в їх самооцінки, а ті, які фактично не найкращий схилялися до думки, що вони були лише трохи вище середнього.Учасники, які були б можливість судити те, що було смішно (принаймні, відповідно до професійних comics) також були як мінімум зможе точно оцінити свої вміння.
цей висновок було не поєднуючи ісландський каламбурний про спроби вимірювати суб'єктивні відчуття гумору. Дослідники повторили експеримент, тільки на цей раз з випробування логічних міркувань і граматичних помилок. Ці дисципліни визначили відповіді,І в кожному випадку вони знайшли за такою ж схемою: тих людей, які виконували найгірших були також найгіршими в оцінці власних aptitude. У всіх трьох перспективних досліджень, виконання якого покладіть їх у найнижче кварталі масово переоцінити свої здібності на рейтинг себе як вище середнього.